Святий пророк Малахія жив за 400 років до Різдва Христового, під час повернення іудеїв з Вавилонського полону. Малахія був останнім із старозавітніх пророків, тому святі отці називають його « печаттю пророків». Будучи взірцем душевної доброти і благочестя, він дивував народ і був названий Малахією, або Ангелом, чи вісником. До канону Священних книг входить його пророча книга, у котрій він викривав іудеїв, передбачаючи пришестя Ісуса Христа і Його Предтечі та останній Суд.
14 січня – святителя Василія Великого, Обрізання Господнє
Книга пророка Малахії — остання дванадцята книга малих пророків Старого Завіту Біблії. Книга складається із шести діалогів. У кожному із них Господь, або пророк щось стверджують, а народ і священники опонують. Ягве відповідає майже зажди у формі звинувачення і картання.
